РА ФАБРИКА РЕКЛАМЫ - мы работает 24/7

В Черкассах с улиц снимают билл-борды

yspex — Wed, 13 Apr 2011 15:32:32 GMT

В Черкассах до конца этого года бульвар Т. Шевченко очистят от рекламных конструкций. Городская власть продлила процесс демонтажа билл-бордов, разрешения на размещение которых уже закончились.

Всего за последнюю неделю было снято 8 рекламных щитов: на площади 700-летия, на углу ул. Шевченко-Пионерская, Шевченко-Чехова, Шевченко-Пушкина. Демонтаж проводят владельцы этих конструкций.

По словам начальника отдела дизайна городской среды и рекламы Оксаны Полищук, львиная часть биг-бордов, расположенных в центральной части Черкасс, попадают в зону, где число таких внешних рекламоносителей должно быть сведено к минимуму. Она отметила, что действующий порядок предусматривает создание зональной концепции размещения рекламы по городу, который условно разделен на зоны. На красной - запрещено размещение любых видов наружной рекламы. Это касается, в частности, центральных площадей, культовых сооружений, кладбища. Тогда как размещение билл-бордов разрешено только в пределах зеленой зоны.

Сейчас городская власть разрабатывает схему размещения рекламных конструкций в городе. Эта схема будет разрабатываться в четыре этапа, два из которых уже завершены. В частности, во время первого этапа была полностью проанализирована ситуация с рекламными конструкциями, определенная их количество, проведен анализ мест, на которых стоят конструкции и составлены так называемые паспорта.

Life News продаст ролики НТВ

yspex — Thu, 23 Sep 2010 12:08:01 GMT

Эксклюзивное соглашение между НТВ и ИД «Ньюс медиа рус» (издает газету «Жизнь», владеет ресурсами Life News, «Маркер», основан Арамом Габреляновым) начало действовать с 1 сентября, рассказал «Ведомостям» исполнительный директор компании Ашот Габрелянов. Это подтвердила представитель НТВ Мария Безбородова. Срок контракта — один год с возможной пролонгацией.

Прежде ИД бесплатно, в обмен на упоминание, передавал свои видеролики крупнейшим каналам — «Первому», НТВ, РЕН ТВ, «Пятому каналу» и др. В среднем в месяц в телеэфире выходило около 30 роликов производства «Ньюс медиа рус», утверждает Габрелянов.

Сначала ИД снимал ролики для своего интернет-ресурса Life News и передавал их на ТВ для продвижения сайта, объяснял он. Но выяснилось, что продажа видео может принести больший доход, чем интернет-реклама в видеоразделе сайта Life News. Поэтому в августе ИД предупредил каналы, что с осени будет предоставлять контент только на коммерческой основе, и предложил им заключить эксклюзивное соглашение.

Представители каналов в августе подтвердили, что получили подобные уведомления от «Ньюс медиа рус». Компания поставляет много видеоконтента для крупнейших каналов, говорил тогда Александр Роднянский, председатель экспертного совета «Национальной медиагруппы» (владеет РЕН ТВ, «Пятым каналом»). По словам руководителя дирекции информационных программ «Первого канала» Кирилла Клейменова, компания оперативно поставляет новости, но работает в «специфической нише» — специализируется на скандалах. А заместитель гендиректора ВГТРК Дмитрий Медников замечал тогда, что если «Ньюс медиа рус» заключит соглашения о продаже своих роликов телеканалам, то станет первой в России продакшн-компанией в области новостного видео. Роднянский, Медников и Клейменов тогда же говорили, что в принципе готовы платить ИД за ролики, но все будет зависеть от цены.

В итоге «Ньюс медиа рус» договорился с НТВ. Сумма контракта не раскрывается. Прежде Габрелянов говорил, что рассчитывает получать за такое сотрудничество до 12 млн руб. в месяц. Вчера он уточнил лишь, что итоговая цифра удовлетворила обе стороны. «Благодаря союзу с "Ньюс медиа рус” НТВ расширяет свои информационные возможности», — заявила Безбородова. Сотрудник другой телекомпании заметил, что «скандальный» контент «Ньюс медиа рус» по стилю больше соответствует именно НТВ, чем любому другому российскому каналу. Первое видео, которое получил НТВ по контракту, — съемка покушения на криминального авторитета «деда Хасана» с камер слежения в подъезде на Тверской.

Хто замовив рекламу "Онанія"?

yspex — Tue, 04 Aug 2009 15:34:08 GMT

Коли українські політики не мають що відповісти, вони часто-густо вдаються до брудних прийомів. На жаль, це вже звичайна практика, особливо у переддень виборів.

http://www.youtube.com/watch?v=oIzzHdmWmL0

Облити брудом, образити і принизити - це для окремих вітчизняних діячів набагато легше, ніж чесно доводити свою рацію.

Такі плакати напередодні минулих президентських виборів майоріли в Донецьку. Їхніх замовників обіцяли покарати, але уже після виборів - ці розмови звели нанівець (зрештою, як і забули про багато інших наклепів, які штаби кандидатів у президенти зводили одне на одного).

Політтехнологи не приховують, - досі в Україні саме вибори президента супроводжувалися найгострішими візуальними та словесними перепалками - або у професійному сленгу - "чорним піаром".

Хоч офіційно цьогорічна кампанія іще не розпочалася - напругу українці вже могли відчути. Зараз ви бачите, як працівники одного з рекламних агентств заклеюють власноруч наклеєні плакати. Що це за плакати і чому у деяких містах їх не знімають - у брудному політичному піарі розбиралася Надія Павлик-Вачкова:

Старт рекламній війні? Можливо. Ось такий вигляд має плакат, від якого у телефонній розмові відхрещувалася представниця одного з агентств. За кольорами та стилістикою - він нагадує постер одного з кандидатів у президенти. Але фото, напис та ім'я - "Арсеній" тут змінене на ім'я біблійного персонажа - "Онаній".

Ці біл-борди розійшлись мало не по всій країні. Власники практично всіх задіяних рекламних площ намагаються нас переконати, що плакати наклеїли хулігани.

Ужгород. Плакатів із написом "Онаній" тут уже майже стільки ж, скільки і з написом "Арсеній". Власник усіх біл-бордів, на яких розмістили пародії, - агенція з центральним офісом у Мукачевому. В розпал робочого дня наші кореспонденти тут застають лише рядового менеджера. Він не має права будь-що коментувати.

Юлія Мушинська, менеджер рекламного агентства "Кріс":

Мы понятия не имеем. Я видела, что там находится, так как ездила в Ужгород. Возможно просто кто-то без нас наклеил.

Попри скарги рекламістів на несанкціоноване захоплення рекламних площ, у деяких містах вони уже встигли провисіти більше двох тижнів. Зрештою, ми таки розшукали власника структури. За сумісництвом - він ще й керівник місцевого осередку Асоціації зовнішньої реклами. Чоловік запевняє - плакати наклеїли без угод.

Вадим Герцеванішвілі, засновник рекламного агентства "Кріс", керівник місцевого осередку Асоціації зовнішньої реклами:

Никто не оплачивал эту рекламу, нету никаких договоров. Насколько мне известно, за этим стоят серьезные силы, потому что просто взять и разместить, насколько мне известно, 10 постеров в Закарпатье и только в Ужгороде. 10 постеров разместить - это надо и людской ресурс, и материальный, и просто время.

Не зрозуміло одне - якщо реклами ніхто не замовляв, чому ж її не познімали. Пояснення власника агентства дивні.

Вадим Герцеванішвілі:

Просто пойти и снять, мне кажется, уже мало. Теперь надо поставить точку и выяснить, кто сделал такое.

Відмовлятись у кризу від грошей можуть хіба що великі компанії. Так пояснюють появу провокативних біл-бордів в Асоціації зовнішньої реклами у Києві. Її керівник - Артем Біденко, переконаний, усе офіційно. От тільки фірми, аби напередодні виборів не зіпсувати стосунків із потенційними замовниками, у цьому не зізнаються. Щодо юридичного боку справи - закон не порушено. Говорити про образу честі й гідності неможливо, бо на плакатах не зображено кандидата. Українське законодавство не забороняє такі провокації.

Артем Біденко:

Якщо хтось мімікрує на чиємусь сюжеті, при чому ображає чийсь сюжет, то прецедентне право дозволяє визнати винним того, хто паразитує, хто пародіює і призначити первне покарання. По українському законодавству це зробити неможливо - напряму закон це дозволяє.

Надії знайти автора пародії тануть. Сам лідер "Фронту змін", повокацію вважає витівкою конкурентів.

Арсеній Яценюк:

Основний конкурент, зрозуміло Янукович, хоча я не думаю, що це ПР - у них руки до цього ще не дійшли. А другий - це БЮТ. Ну, напевно, хтось з них. Ну нехай витрачають гроші. У них їх багато. Ніяк не збираюсь реагувати. Це їм не допоможе.

Кандидати воювали, воюють і воюватимуть ще більше! У цьому переконаний піарник Денис Богуш. За роки незалежності він зібрав більше тисячі нападів кандидатських штабів одне на одного. Найзапеклішою боротьба завжди була напередодні президентських виборів, коли вже визначалися найближчі конкуренти.

Денис Богуш, власник колекції "чорного піару":

Вот некролог живому человеку. За 3 дня до выборов выходит листовка о том, что ваш кандидат умер. И потому за него голосовать не стоит. Ну, у нас еще не дошли до американських технологий - американские более жесткие. Например, раздают наборы для дартса, и ты вешаешь, и должен в голову кандидату кидать дротики.

В цьому будинку, практично в центрі столиці живе людина, яка зізналася, що саме вона замовила провокативні біл-борди по всій країні. Спробуємо з'ясувати - навіщо їй "Онаній".

Наліплений на стіну папір із назвою фірми - єдине, що вказує - остання кнопка ліфта в цьому будинку - іще не межа. Медіа-дім "Рава" ми шукаємо у мансардному приміщенні. Над офісом - помешкання його власника і керівника.

Це не угода з рекламними агенціями. А договір із посередником, тобто тим, хто уже повинен був працювати безпосередньо з рекламістами. Демонструє його власник медіа-бізнесу - Дмитро Вітик. Один із напрямків діяльності його фірми - реклама, зокрема, її розміщення на телебаченні. Запевняє, що сам вигадав, замовив і оплатив розміщення пародій, бо не згоден із рекламною кампанією Яценюка. Нашкодити вирішив зумисне. На розміщення, начебто, не пошкодував близько сорока тисяч кревних гривень.

Дмитро Вітик, гендиректор медіа-дому "Рава":

Так - це маразм, я не заперечую. Зменшиться в нього рейтинг. От і все. В нього буде мало шансів ввійти в 2-й тур. Я зацікавлений, щоб він ще дозрів. Він не самостійний, вдається до антиукраїнських політтехнологів. Чому ви заперечуєте мій громадянський обовязок про це оголосити? Один з моїх бізнесів - це рекламний бізнес. Зараз дешево дуже, тому я це і зробив. Пізніше все було би дуже дорого не адекватно.

Скільки насправді коштувала така акція і чиї гроші з'їв "Онаній" - сказати важко. Президентська кампанія офіційно ще не розпочалася, біл-борди - звичайна реклама, себто бізнес. Його таємниці учасники розголошувати не зобов'язані. Щодо провокацій - то фахівці-рекламники запевняють - до виборів їх більшатиме. Тож і виборцям, і політикам доведеться гартувати нерви і дякувати українським технологам, що ті не досягли вправності американців.

Надія Павлик-Вачкова, Володимир Дєдов, Геннадій Анікєєнко та Марина Коваль, "Подробиці тижня", телеканал "Інтер".

Источник: http://podrobnosti.ua

На наружную рекламу на этих выборах потратят $30 млн

yspex — Tue, 04 Aug 2009 15:24:46 GMT

С воскресенья вдоль киевских улиц и на Обуховской трассе появились троллы (перетяжки над дорогой) с таким содержанием: «Вони блокують, а вона працює», «Вони балакають, а вона працює» и т.п.Несмотря на то, что плакаты выполнены в аскетичном стиле (надписи черно-красные на белом фоте), без фото, имен и партийных символик, понятно, что кампания направлена в поддержку премьер-министра Юлии Тимошенко.

Как стало известно «МедиаБизнесу», размещением наружной компании «...а вона працює», занимается компания «Аутдор Альянс», входящая в группу РТМ. Последнюю, в свою очередь, связывают с народным депутатом, членом фракции БЮТ в Верховной раде Николаем Баграевым.

В «Аутдор Альянс» «МедиаБизнесу» сообщили, что компания контролирует более 1000 рекламных плоскостей (арки и растяжки) в столице и прилегающих к ней трассах и под кампанию «...а вона працює» задействованы все их ресурсы.

По оценкам экспертов, в августе стоимость размещения рекламы на перетяжках для коммерческих клиентов составляла в среднем 1000 грн.

Напомним, что с июля в украинских городах появились борды оливково-черного цвета с изображением Арсения Яценюка. Ориентировочная стоимость кампании - 1-1,5 млн.

В прошлой президентской кампании 2004-го года на «наружку» кандидаты потратили $25 млн.

В этом году, по прогнозам Ассоциации внешней рекламы Украины, эта сумма может достичь $30 млн.
2009-08-04
Источник: www.rup.com.ua

Впритул до кризи

yspex — Wed, 03 Dec 2008 11:33:24 GMT

Внаслідок уповільнення темпів зростання рекламного ринку, вже цього року медіа можуть недобрати до 10% запланованих коштів.

Менше, ніж очікували

Відлуння світової фінансової кризи докотилося до українського ринку. Літні оптимістичні заяви про «перенесення» рекламних бюджетів на осінь, були лукавством з боку рекламістів, які чи то не хотіли зізнаватися, чи то не визнавали, що бюджети зрізаються. Зараз уже очевидно, що скорочень зазнали такі категорії: фінанси і все, що пов’язано з кредитуванням, авто, ритейл, мобільні оператори, частково фармацевти, частково FMCG. У неофіційній розмові один із представників рекламної індустрії зазначив, що навіть найбільший рекламодавець Procter&Gamble зменшив видатки на рекламу. Пояснюються ці корективи тим, що рекламодавці завжди орієнтуються на обсяги продажів. А оскільки інфляція та фінансова криза вдарили по платоспроможності громадян, компанії, чиї продажі скорочуються, економлять передовсім на маркетингових витратах.

Внаслідок цього прогнозовані темпи зростання ринку на цей рік зменшилися. «При запланованих темпах зростання 30% ми очікуємо 24%. 6% – це декілька десятків мільйонів доларів, яких ринок недобирає», – стверджує партнер РА «Сфера-ТВ» Юрій Когутяк. Свої прогнози обсягів рекламно-комунікаційного ринку на 2008 рік ще влітку відкоригувала Всеукраїнська рекламна коаліція. Зокрема, для телебачення прогноз зростання знизили з 28% до 24% (з 605 млн до 585 млн доларів).

За словами медіадиректора агенції Nostra Communications Романа Костенка, медіа можуть недобрати до десятої частини запланованих грошей. «Відхилення від прогнозів у гірший бік будуть, але не більше 10%. Якщо перші півроку були більш-менш прогнозованими, то вже сьогодні відлуння світової кризи дійшли й до нас. Я б не поспішав називати це повномасштабною кризою, але негативні наслідки для ринку вони вже мають», – констатує він. На його думку, частково закрити ймовірні дірки в бюджетах можуть позачергові вибори, якщо вони відбудуться до кінця року.

Заявляючи про кризові явища, медіаагенції, проте, не називають клієнтів, які переглянули видатки на рекламу. Кажуть, що скорочення одних компенсується приростом інших. «Загалом у нас є клієнти, які скоротили свої бюджети до кінця цього року, а є такі, які підвищили. Тобто в середньому ми виходимо на ті темпи зростання, які прогнозували на початку року. Ми оцінювали зростання рекламного ринку не більш як на 25%. У нас не було ілюзії, хоча решта ринку наполягала на більш високих темпах зростання, зокрема сейлз-хауси говорили про 35%, навіть 40%», – каже директор Publicis Groupe Media Олег Попенко.

«Я б не казав, що все погано», – оптимістично заявляє директор дослідницької компанії Cortex Андрій Колесник. І водночас додає: «Погані новини будуть пізніше. До кінця жовтня ми почуємо, хто знімає бюджети». Він каже, що рекламодавці не «ріжуть» бюджети, а недовиконують їх, не викладаючи бонуси, які зазвичай припадають на кінець року. За словами пана Колесника, таке відбувається щороку. Резонансом для ринку може бути лише звістка про обсяги «недовиконань» або про кількість тих, хто недовиконує. І від таких змін страждають насамперед нетелвізійні медіа.

Великі ж канали та їхні продавці начебто змін не відчувають. За словами Юрія Когутяка, завдяки жорсткій контрактній позиції сейлз-хаусів, частину бюджетів було перетягнуто на телебачення з інших медіа. Крім того, недобір позначився на маленьких каналах. «Втрачені 6% – це рекламні кампанії, що були скорочені на каналах третього ешелону. Остерігатися слід телеканалам, які не працюють на гарантії», – каже він. Відповідно, говорити про успіхи дрібних мовників, які самотужки реалізують свої рекламні можливості, не доводиться.

За словами директора з продажів «Відео Інтернешнл-Пріоритет» Олексія Казанцева, недобір і зняття бюджетів видно також за ефіром телеканалу «Інтер» і каналів групи Пінчука. Водночас генеральний директор РА «Відмінна реклама» Олег Павленко заявив «ТК»: «У нас ніяких скорочень бюджетів немає. Всі зобов’язання рекламодавці перед нами виконують».

Простежити, є недобори чи ні, можна переглядаючи рекламні блоки. Ще в серпні канали грозилися дефолтом і пропонували рекламодавцям переходити в перший клас (тобто купувати фіксовані позиції в блоках, на які діють надбавки), інакше ніхто не вибере необхідний інвентар. І вже на останньому тижні вересня у рекламних блоках серіалу «Щасливі разом» на Новому каналі виходить по декілька роликів Procter&Gamble. «Якщо Procter, який завжди використовував тактику найдешевшого пункту, стоїть у якомусь блоці, це сигнал для ринку, що це місце було доступним практично будь-якому рекламодавцеві», – пояснює генеральний менеджер РА Mindshare Валерій Варениця. За його словами, на Новому каналі, особливо в «Щасливі разом», завжди було важко стати рекламодавцям, які не розміщуються першим класом. Зміну звичної ситуації можна пояснити зростанням телеперегляду в цілому. Водночас, це може означати, що на Новому каналі пропозиція вища за попит.

Не «пріоритетна» ситуація

Протягом кінця літа – початку осені розстановка сил між сейлз-хаусами залишилася майже незмінною. Умовний холдинг «Інтер-реклама» (РА «Відмінна реклама», «Стиль С+» і «Інтер-реклама») нікого нового поки не здобув, залишившись зі своїм найпотужнішим пакетом каналів: група «Інтер», група Пінчука, ТОНІС і «Первый канал. Всемирная сеть». Дім продажів «ВІ-Пріоритет» до «Плюсів», «Кіно», ТЕТу, міжнародних версій російських каналів («РТР-Планета», «НТВ-Мир») і Першого національного додав новачка групових продажів – «MTV-Україна». РА «Сфера-ТВ» пролонгувала угоду із ТРК «Україна», поки залишилася з каналом «24» та здобула ТВі і ТРК «Київ», який, утім, рекламісти не вважають серйозним і впливовим гравцем.

Незважаючи на маленький бонус у вигляді «MTV-Україна», «Пріоритету» зараз найгірше. Їхній основний актив «1+1» невтішно втратив позиції. «У них заповнюваність рекламних блоків 100% тільки за рахунок того, що частка падає», – пояснює Валерій Варениця. Коли рекламодавці розподіляли бюджети на 2008 рік, вони виходили з показників 2007-го. Із падінням частки «Плюси» виробляють менше рекламного інвентарю. Відтак, запланованих грошей виходить більше, ніж реальних рейтингів, тому й висока заповнюваність. «Але рекламодавці все одно недобирають рейтингів. Вони незадоволені, тому що на початку року розраховували на інші показники. Великі надії були на осінь: ринок чекав, що “Плюси” підтягнуться. Водночас ми бачимо динамічне зростання “України”, СТБ. Відповідно, це має вплив і на ціну. А “відкушують” вони в тому числі від “Плюсів”», – каже Роман Костенко.

Валерій Варениця зауважує, що головна небезпека для «Пріоритету» й «1+1» полягає в тому, що наступний рік медіаагенції плануватимуть за нинішніми даними: «Якщо почне в них рости частка, а забюджетовано буде менше, то буде недозаповненість». Утім, говорити про плани на наступний рік поки зарано. «Мало хто оголосив свої бюджети. Цього року рекламодавці тягнутимуть до останнього. Усі орієнтуватимуться на листопад-грудень», – стверджує Андрій Колесник.

Якщо «Плюси» не виконують свої рейтингові зобов’язання перед продавцем у повній мірі, то, за словами експертів, «Пріоритет» покриває зобов’язання перед каналом за рахунок дрібніших. Наприклад, зміна умов співпраці між НТКУ та сейлз-хаусом «ВІ-Пріоритет» улітку (збільшення рекламної квоти каналу до 25%) – свідчення того, що Перший національний не отримував запланованих коштів від свого продавця. «По Першому каналу “Пріоритет” не виконує зобов’язання, тому що там такі умови: якщо хтось захотів піти на цей канал, тоді туди йдуть гроші, якщо не захотів – грошей нема. Там немає обов’язкового квартального платежу, як у каналів Пінчука, наприклад», – пояснює Андрій Колесник.

Водночас, каже пан Колесник, Перший може йти куди завгодно – він рекламної «погоди» не зробить. Схоже, «Пріоритет» теж не надто тримається за «першу кнопку». «Цього року ми зробили для них усе можливе. Але якщо є бажання робити комерційно привабливий канал для рекламодавців, слід щось робити. Наразі канал не користується попитом. І, на жаль, навіть великі події не приваблюють достатню кількість рекламодавців. Загальна ціна Першого невисока», – констатує Олексій Казанцев. Найімовірніше, Перший повернеться до «Сфери-ТВ». Принаймні, з цим сейлз-хаусом він веде переговори, а з «Пріоритетом» – ні. Навряд чи канал продаватиметься самостійно, бо це для нього найменш раціональний варіант. «Слід вибудовувати стратегію самостійних продажів і протягом декількох років до неї йти», – вважає Юрій Когутяк.

За твердженням джерел «ТК», «Пріоритету» вдається добирати гроші для каналу ТЕТ зі складнощами, оскільки планка каналу завищена. Голова правління каналу Григорій Тичина каже, що цілком задоволений багаторічною співпрацею із сейлз-хаусом. «Тим часом, щороку ми ведемо переговори з різними сейлз-хаусами щодо оцінки пропозицій різних сторін по нашому фінансовому потенціалу на наступний рік. Цей рік не буде винятком», – обіцяє пан Тичина. Інформацію про ймовірні рекламні недобори він не підтвердив, зауваживши, що поки зарано говорити про фінансові підсумки.

Вибратися зі скрути «Пріоритет» може за рахунок розширення свого пакету каналів, про що він веде переговори. «Є на ринку 2-3 можливі кандидати, які можуть долучитися до нас. Ми робимо всі можливі розрахунки і з’ясовуємо, наскільки ми пасуємо одне одному», – заявляє Олексій Казанцев. Йдеться в тому числі про телеканал «Сіті». Однак після остаточного оформлення розлучення «Сіті» з «Кіно» перший може так і не долучитися до «Пріоритету», а піти разом із «УНІАН-ТБ» до абсолютно нового гравця ринку телепродажів…

Що далі?

На наступний рік прогнози в експертів однозначні – зниження темпів зростання ринку. От тільки варіюються цифри від 10% до 20%. «Ми з низкою клієнтів уже провели попередні перемовини і бачимо, що бюджети зростають не так, як хотілося б. Сумарно зростання становитиме 10-15%, – вважає Валерій Варениця. – Надія тільки на нових гравців, за рахунок старих навряд чи ринок виросте. Повертається Chepita, яка 3 роки не була в ефірі, Lenovo (екс-IBM) виходить на ринок».

Юрій Когутяк та Андрій Колесник поки що зупиняються на 20%. «Але це в тому разі, якщо не буде спаду ВВП, тобто повномасштабної кризи, а буде звичайне зниження темпів зростання ВВП, – зауважує пан Когутяк. – На кожен відсоток зростання ВВП випадає 3-4% зростання рекламних видатків. І навпаки: якщо скорочується ВВП, то скорочуються і темпи зростання рекламного ринку». На думку ж Олега Попенка, доречно говорити про 15-20% зростання.

Водночас вітчизняні сейлз-хауси піднімуть ціни на більшу суму, ніж виросте ринок у цілому. «Ми орієнтуємося на зростання порядку 30% з урахуванням темпів зростання ринку», – каже Олег Павленко. Трохи меншу інфляцію планує Олексій Казанцев: «Ми передбачаємо, що ринок наступного року має вирости на 25%. Ми зараз постійно переоцінюємо ринок (це найважливіший показник), але сподіваємося, що суттєвих змін із бюджетами не буде. Заповнюваність телеканалів “1+1”, “Кіно”, ТЕТ близько 100%. Якщо рейтинги зростуть, то ми будемо вносити корективи в цінову політику наступного року. Але якщо все залишиться як є, ціна буде не нижчою за середню ринкову».

При цьому холдинг «Інтер-реклама» не збирається відмовлятися від практики знижок на ексклюзивні пакети за умови нерозміщення на пакеті каналів «ВІ-Пріоритет». «Ми стимулюємо клієнта максимально витратити гроші на нашу пропозицію. І даємо додаткові знижки. Можливо, для цього клієнту треба зняти рекламу з інших каналів або навіть із інших носіїв. Проте ми стимулюємо клієнта насамперед за бюджет. А поняття зняти десь рекламу в нас не існує», – зазначає Олег Павленко.

Водночас Олег Попенко вважає цінову пропозицію сейлз-хаусів на наступний рік невиправданою. «Було б логічно переглянути очікування, оскільки вже зрозуміло, що кризові явища є, на український ринок вони впливають», – зауважує він. Таку ж думку висловив і Роман Костенко: «25-30% – це оптимістичні цифри для селерів. Хоча телебачення в нас певною мірою недооцінене, але це поступовий процес. До того ж, ситуація на ринку ускладнюється. Але згодом ми прийдемо до того, що телевізор не буде дешевим».

А тим часом у Росії ситуація ще складніша. Валерій Варениця каже, що його російські колеги-оптимісти прогнозують зростання ринку лише на рівні 10%, реалісти – на 0%, а песимісти – падіння до 30%. Вересень став першим місяцем року, коли заповнюваність російського ефіру була нижчою за 100%. Американські рекламісти також знижують свої прогнози. Агенції Zenith Optimedia, яка раніше прогнозувала приріст рекламного ринку США у 2008-му +3,5%, зараз зупиняється на 1,8%, а на наступний рік очікує зростання на рівні 0,9% замість 2,7%.

Політична реклама врятує ринок

yspex — Wed, 15 Oct 2008 10:23:37 GMT

Стартує виборча кампанія, яка принесе медіа не менше $100 млн і має зняти проблему рекламних недоборів унаслідок фінансової кризи. Найбільше грошей дістанеться телебаченню, далі – пресі, на третьому місці – радіо.

Розпуск парламенту і призначення на 7 грудня позачергових виборів до Верховної Ради найрадісніше сприйняли трударі медіасфери. Адже фінансові вливання у вигляді плати за політичну рекламу й агітацію стали настільки звичним щорічним явищем, що відмовитися від цих коштів надзвичайно важко. Офіційно виборчий процес розпочався з дня опублікування указу Президента, тобто з 10 жовтня. Тепер політичні партії та блоки, зареєструвавшись у ЦВК і відкривши рахунки виборчого фонду, можуть розпочинати передвиборну кампанію. Проте, у ЗМІ політичні сили розпочнуть рекламуватися тільки після того, як медіа розберуться із цінами. За законом ЗМІ мають трохи більше тижня (до 20 жовтня) на оприлюднення розцінок на політичну рекламу.

Порядок передвиборної агітації під час позачергових виборів визначено в ст. 102-6 Закону України «Про вибори народних депутатів України»:

«4. Розцінки вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу, зазначені у частинах шостій та сьомій статті 68 цього Закону, встановлюються відповідним засобом масової інформації не пізніш як за п'ятдесят один день до дня позачергових виборів.

5. Засоби масової інформації офіційно надсилають встановлені відповідно до вимог частини шостої або сьомої статті 68 цього Закону розцінки вартості одиниці друкованої площі чи ефірного часу до Центральної виборчої комісії не пізніш як за п'ятдесят днів до дня виборів. Публікація зазначених розцінок відповідно до частини першої статті 69 цього Закону здійснюється не пізніш як за сорок вісім днів до дня виборів.

7. Попередній розклад ефірного часу трансляції передвиборних агітаційних теле-, радіопрограм, передбачений частиною шостою статті 69 цього Закону, складається загальнонаціональними телерадіоорганізаціями державної форми власності, зазначеними у частині шостій цієї статті, та надсилається до Центральної виборчої комісії не пізніш як за тридцять п'ять днів до дня виборів».

У зв’язку з короткотерміновістю передвиборної кампанії політичні сили направлять зусилля на загальнонаціональні медіа (навіть за законом ефірний час для проведення передвиборної агітації за рахунок держбюджету на регіональних телеканалах та радіоканалах не надається). «Я можу прогнозувати, що все буде як торік, – припускає член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України Тетяна Мокріді. – Більшість політичних сил проводитимуть свою інформаційну кампанію на національному рівні, і, відповідно, більшість роликів буде на загальнонаціональних каналах. Хоча я не виключаю, що партії, які мають гарні партійні структури і роками системно працюють на місцях, можуть вести кампанію і на регіональному рівні. Що стосується інформаційних програм, то новий сезон на всіх каналах відзначився тим, що канали переформатувалися і мають розважальний характер. Нові інформаційні та політичні формати на центральних каналах навряд чи встигнуть запровадити, крім тих, що ми знаємо».

Однак не варто применшувати політичну складову програмінгу каналів. Адже якщо проаналізувати програмні сітки, то можна бачити, що майже усі великі канали «до виборів готові», більше того – деякі з форматів наче спеціально до виборів і створювалися. Зокрема, вже сьогодні на «Інтері» стартує програма «Свобода на Інтері», де модераторами дискусії будуть самі політики. А значить – ніхто не присаджуватиме представників політичного істеблішменту в їхньому бажанні висловити всі передвиборні обіцянки. І хоча «1+1» відмовився від «Я так думаю», зате ICTV переформатував «Свободу слова», 5 канал залишив політичні ток-шоу та повернув в ефір програму «Час», Перший національний запустив «Точку зору», а Савік Шустер, мігрувавши з «Інтера» на ТРК «Україна», отримав «золоту акцію» на розширення виділеного під його проект ефіру в будь-який момент, що ми й побачили 8 жовтня, коли година шоу виросла до трьох годин задля обговорення резонансної заяви Президента.

У 2007 році на політичну рекламу, за підрахунками Всеукраїнської рекламної коаліції, припало 88 млн. доларів. На думку Тетяни Мокріді, медіа отримають від виборів кошти не менші, ніж торік. Найбільше грошей перепаде телебаченню, далі – пресі, на третьому місці – радіо. Директор дослідницької компанії Cortex Андрій Колесник стверджує, що торік сума була меншою – близько 70-75 млн., а під час нинішньої передвиборної кампанії вона зросте. «Зараз можна говорити про 100-120 млн. доларів», – прогнозує він.

Цього року політичний рекламний бонус допоможе медійникам залатати дірки в бюджеті, які виникають внаслідок рекламних недоборів, спричинених впливом світової фінансової кризи. Медіадиректор рекламної агенції Nostra Communications Роман Костенко каже, що восени 2007 року телевізійні канали також трохи недобирали запланованих коштів, а позачергові вибори їх, як то кажуть, витягли. «Позачергові вибори приносять медіа доволі багато грошей. Ці суми, звичайно, відрізняються від обсягів витрат на політичну рекламу 2006 року. Але можна впевнено говорити про декілька десятків мільйонів доларів, які отримають телевізійні канали», – стверджує пан Костенко.

Партія регіонів на останніх парламентських виборах (восени 2007 року) віддала проведення своєї передвиборної кампанії на аутсорсинг: звернулася до спеціалізованої агенції Mindshare. Такий хід можуть тепер підхопити й інші політичні сили, адже медіаагентству вдавалося домовитися про нижчі розцінки, ніж ті, які медіа виставляли штабам, готовим платити будь-які суми. Генеральному менеджеру Mindshare Валерієві Варениці не за чутками відомі обсяги видатків на політичну рекламу, однак він справжні цифри не розголошує. «Підрахунки дослідницьких компаній абсолютно не відповідали реальним сумам. Медіа під час виборів знімають по максимуму. Наприклад, деякі друковані видання, порівняно з комерційною рекламою, підвищували ціни у 20 разів. Цього року розцінки будуть іще вищими», – прогнозує пан Варениця.

За його словами, затрати в політичній рекламі недооцінені, на відміну від видатків на рекламу алкоголю й тютюну, яких рахують забагато. «Аналітики не враховують рекламу, що йде в комерційних блоках, але за політичними розцінками і до офіційного старту передвиборної кампанії», – стверджує пан Варениця. У 2006 році так було недораховано близько 15% грошей. Водночас весняні київські вибори фахівці переоцінили, вважає керівник Mindshare: «Медійники навесні отримали близько 15 млн. доларів. Тому на наш ринок ці вибори не вплинули. А загальнонаціональні – впливають. З іншого боку, вплив політичної реклами на комерційну мінімізований з тої причини, що ця реклама йде поза рекламною квотою, адже на передвиборну агітацію виділяють додаткові 5%».

За словами Андрія Колесника, позачергові вибори вигідні усім носіям, хіба що крім зовнішньої реклами. «Їм зараз нецікаві вибори, оскільки вони мають достатню кількість клієнтів до кінця року і зароблять достатню кількість грошей. Особливо їм не потрібні вибори, які розпочнуться в грудні. Тому що носії вже розпродані», – пояснює пан Колесник. Вибори були б доречні для операторів зовнішньої реклами на початку 2009 року, коли із цього носія остаточно підуть алкоголь і тютюн, внаслідок чого протягом перших трьох місяців частина щитів буде порожньою.

Тим часом у Донецьку Партія регіонів і БЮТ викупили практично всі щити до грудня включно, повідомляє інтернет-видання «Остров». За інформацією «Острова», регіонали вирішили зробити акцент на зовнішній рекламі та мають намір окупувати 10 тисяч носіїв по всій Україні. Внаслідок такої активності ціни на борди не можуть не стрибнути, незважаючи навіть на те, що політикам часто дістаються не найвигідніші рекламні місця. Спілка підприємств зовнішньої реклами вже оголосила, що позачергові вибори спричинять дефіцит площин на ринку зовнішньої реклами і, відповідно, подорожчання. «Оголошені Президентом дострокові вибори спричинять різке зростання попиту на рекламні площини по всій країні. Ціни для комерційних клієнтів піднімуться мінімум на 30%, про що вже давно говорять оператори, ціни на розміщення політичної реклами будуть ще більшими», – ідеться в заяві організації. Зазначимо, що нині середня вартість якісної площини формату 3х6 у Києві починається від 650 доларів.

З іншого боку, за даними Всеукраїнської рекламної коаліції, зовнішня реклама в першому півріччі втримала динаміку свого зростання тільки за рахунок столичних мерських і київрадівських перегонів. За словами виконавчого директора ВРК Максима Лазебника, тоді оператори отримали 15 млн. доларів. Андрій Колесник мінімізує ці дані до 10 млн. доларів, які, на його думку, вирішального значення не мали.

Усі інші медіаканали зацікавлені в тому, щоб отримати бонусні гроші. За даними Cortex, радіо цього року може недоотримати досить багато коштів (із прогнозованих 50 млн. доларів надходжень зараз воно очікує 42 млн.). Це спричинено тим, що ряд клієнтів зменшив бюджети на радіорекламу, а нові рекламодавці поки не прийшли. Деякі радіостанції трохи піднялися за рахунок київських виборів, але цього недостатньо. Тому для них осіння виборча кампанія є вкрай привабливою з фінансової точки зору. Адже, за інформацією джерел «ТК», розцінки на радіорекламу під час виборів на деяких станціях підвищуються в 10 разів.

Що ж до телебачення, то воно завжди готове до бонусів. «Там на 5% (3 хвилини на годину) зростає sold-out, куди можна вставити політичну рекламу. За будь-яких умов (зростання чи падіння ринку) телевізійники хотіли б отримувати гроші», – підсумовує пан Колесник. Оскільки традиційно телебачення отримує 80-90% політичних рекламних надходжень, то, виходячи із цьогорічних прогнозів, ця сума становитиме 80 – 110 млн. доларів.

Телереклама в 2009 г. подорожает на 25%!

yspex — Tue, 30 Sep 2008 18:35:59 GMT

Телеканалы, сейлз-хаусы и рекламодатели провели первые встречи, в ходе которых попытались прикинуть, насколько может подорожать телевизионная реклама в следующем году. В 2006 г. базовая стоимость пункта рейтинга выросла на 66%, в 2007 г. - на 32%, в 2008 г. - на 28-30%. Сбавление темпов роста на лицо, и в 2009 г. оно, скорее всего, продолжится: наиболее реальная озвучиваемая цифра медиаинфляции – 25%. Однако переход на продажи по общенациональной панели измерения телесмотрения может вызвать так называемую скрытую инфляцию. Рейтинги крупнейших каналов вырастут, в результате чего в абсолютном выражении стандартный ролик подорожает больше, чем на четверть.

«Пора перестать высчитывать подобные показатели «на глаз», надеясь на вечную любовь с рекламодателем. Закончилось время, когда в планы можно было закладывать бешеные темпы роста, не страхуясь от рисков. Нужно вести прямой диалог с бюджетодержателями на предмет возможных параметров роста, и уже в зависимости от этого выставлять медиаинфляцию. Непренебрегаемые факторы роста – это и общая инфляция в стране, и удешевление доллара, и бюджеты следующего года, и многое другое, - говорит гендиректор дома продаж «ВИ-Приоритет» Вячеслав Булавин. - По первичным прикидкам, наш пакет каналов подорожает на 25-27%».

Основной «актив» «Приоритета» - «1+1» - неуклонно теряет позиции. Если в следующем году его по-прежнему будут смотреть всё реже и реже, то количество денег у него вырастет не пропорционально инфляции, ведь объём вырабатываемых рейтингов будет постоянно уменьшаться. А для рекламодателей падение «1+1» означает, что ресурса на этом канале хватит только крупным клиентам, которые скупаются «оптом» и с гарантиями. Так называемым размещениям 2-го класса, низкоприоритетным, места останется мало.

Чтобы подправить ситуацию, медежмент «1+1» хочет перейти на общенациональную панель. Как писал «МедиаБизнес», если каналы начнут продаваться по этой панели, то объём вырабатываемых рейтингов вырастет почти у всей «большой шестёрки» (кроме СТБ), особенно у «1+1», а также у ТЕТ и «Первого национального». «Плюсы» прибавят в весе заметнее всего – около 37%. При этом возникнет скрытая инфляция – как два года назад, когда «Новый», ICTV и М1 сделали своей коммерческой аудиторией не 18+, а 14-49. Рекламный ролик подорожает намного больше, чем на размер удорожания пункта рейтинга.

«Отличная реклама», «Интер-реклама» и «Стиль С+» - «родственные» дома продаж, которые работают с каналами группы «Интер» и каналами холдинга Пинчука, - точного размера инфляции пока что не оглашают. «По пессимистическому прогнозу развития, который мы считаем наиболее реальным, рынок вырастет на 25%. Стоимость на разных каналах будет меняться так, чтобы обеспечить этот прирост», - говорит директор по маркетингу и продажам «Отличной рекламы» Дмитрий Дутчин. По его словам, подход будет очень индивидуальным: для клиентов с низкой ценой размещения расценки вырастут выше среднего показателя инфляции (в процентном выражении), а для более дорогих - ниже среднего.

Рекламисты говорят, что сейлз-хаусы группы «Интер» в обсуждениях светлого будущего озвучили цифры 30-40%. По их мнению, на финальных стадиях переговоров эти цифры наверняка уменьшится до 30-35%, а на сделках – до 25-30%.

Заметнее всего цены наверняка вырастут на «пинчуках». «Интер-реклама» должна оправдать свой договор с этими каналами, в котором наверняка гарантирована очень большая сумма рекламных поступлений (по информации МБ – около $280-300 млн), и тем самым получить весомые аргументы для продления контракта на 2010 г.

Резервный источник рейтингов тут тоже ищут. Во-первых, в следующем году с этих каналов подумывают убрать телемагазины. Высвободившуюся квоту логичнее всего отдать под прямую рекламу, доходность которой на пункт рейтинга намного выше интерактива и, по крайней мере, лучше прогнозируема. В результате у «Нового», СТБ и ICTV в дневное время, когда обычно транслируются телемагазины, появится дополнительный ресурс.

Во-вторых, по словам Дмитрия Дутчина, каналы «Отличной рекламы» в ноябре также обсудят переход на новую панель.

Некоторое время назад каналы и их продавцы рассматривали целесообразность фиксирования цен в гривне (а не в долларах, как сейчас). При низком курсе доллара цены могли быть округлены до «красивых» цифр в национальной валюте (и вряд ли в сторону уменьшения). Однако сейчас, учитывая, что американская денежная единица укрепилась, вопрос отложили.

Точная картина телевизионной инфляции вырисуется уже в декабре, когда будут утверждены прайсы на следующий год.

В Донецке пытаются убирать незаконно установленную наружную рекламу

yspex — Thu, 24 Jul 2008 21:21:44 GMT

В Донецке остро стоит вопрос о неправомерности размещения наружной рекламы. Об этом сегодня, 22 июля, в ходе пресс-конференции сообщил мэр Донецка Александр Лукьянченко.

По его словам, это связано с совершенным законодательством о рекламе. «И рабочий орган, который имеется у горисполкома, не всегда решает те вопросы, которые сегодня необходимы в части безопасности установки конструкций. В частности, установки конструкций вне габаритов, на красных линиях, на обочинах дорог и в местах, где они закрывают видимость для пешеходов, для водителей и так далее», - отметил руководитель областного центра.

По информации мэра, на сегодняшний день в Донецке более 100 щитов, которые судом признаны, как незаконно установленные. «Однако исполнительной службой не выполнено это решение судов, а просто-напросто сделаны акты, что фактически выполнено. Мы вынуждены вторично подать в суд, чтобы убрать с коммуникаций, с газопроводов, с других опасных объектов рекламные щиты», - заявил Лукьянченко.

На сегодняшний день руководство города совместно с налоговыми администрациями и районными инспекциями старается в полном объеме взыскать налог на рекламу. «В среднем Донецк получает от рекламы на территории города в месяц 1,5 млн. грн. на социально-экономическое развитие города», - резюмировал городской голова.